Щодо оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду заяви про роз’яснення судового рішення
Інститут роз’яснення судових рішень існує і в цивільному, і в господарському, і в адміністративному судочинстві (ст. 271 ЦПК України, ст. 245 ГПК України, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно), адже, при всьому намаганні донести інформацію максимально однозначно, у адресатів таких рішень можуть виникати різні версії тлумачення кожного слова і, як відомо з вислову «стратити неможливо помилувати», навіть розділового знаку судового рішення.
Набуло застосування роз’яснення судових рішень і в кримінальному процесі – про це свідчить невпинно зростаюча кількість відповідних заяв і від захисту, і від обвинувачення.
Наприклад, у справі № 991/384/20 слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка К.Ю. (дивись ухвалу від 27 січня 2020 р.) вказує наступне. В цілому, позиція щодо роз`яснення ухвали слідчої судді є неоднозначною. Вищі суди у своїх узагальненнях, листах та рішеннях зазначають як про те, що роз`яснення ухвал слідчого судді є можливим, так і про те, що роз`яснення можливе лише щодо ухвал, які розглядаються в судовому провадженні, а не на етапі досудового розслідування. Наприклад, у Листі № 10-1332/0/4-13 від 22.08.2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що слідчий суддя не уповноважений розглядати та вирішувати по суті клопотання чи заяви осіб про роз`яснення постановлених ним ухвал види судових рішень, оскільки ухвала слідчого судді не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз`яснення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК. Цей ж суд у Листі "Про правові позиції судової палати у Кримінальних справах ВССУ за 2015 рік" надає витяг з ухвали від 28.07.2015 року (провадження № 5-1706км15), де зазначається про те, що кримінальний процесуальний закон не містить будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз`яснення судового рішення, постановленого слідчим суддею. 09.10.2015 року цей ж суд постановив ухвалу (провадження № 5-2286км15), у якій зазначив, що "висновок судді-доповідача апеляційного суду про те, що ухвала слідчого судді про відмову в роз`ясненні судового рішення не підлягає апеляційному оскарженню необґрунтований", таким чином встановивши можливість апеляційного оскарження такої ухвали, та законність винесення таких рішень слідчим суддею. …
Останнім часом з цього приводу обговорюються висновки постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі N 367/3068/17 (провадження N 51-8936кмо18) та трьох окремих думок до неї. Головний висновок вказаної постанови: ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, якщо предметом розгляду було судове рішення, яке підлягає роз'ясненню в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 380 КПК (за винятком рішення слідчого судді апеляційного суду, ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, що не підлягає роз'ясненню), може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 4 ст. 380 КПК. За загальним правилом, єдиним суб'єктом процесуального обов'язку щодо роз'яснення судових рішень у порядку ст. 380 КПК є суд, який ухвалив це рішення. Таким чином, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. … Разом з тим, у даному випадку підлягає застосуванню ч. 4 ст. 380 КПК, яка є спеціальною нормою та закріплює можливість оскарження ухвали про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні, оскільки згідно з ч. 2 ст. 369 КПК ухвали слідчих суддів відносяться до системи судових рішень.
Окрема думка в цій справі судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Григор'євої І.В. зводиться до того, що ухвала слідчого судді про відмову у роз'ясненні ухвали, якою було скасовано постанову прокурора про закриття кримінального провадження, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. У цій ситуації ст. 380 КПК не може застосовуватися як спеціальна норма, адже її положення не стосуються ухвал, постановлених на стадії досудового розслідування. Також в ній зазначається про те, що: ч. 3 ст. 309 КПК забороняє оскарження ухвал слідчого судді про скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження. Таким чином, визнавши правомірним оскарження похідного рішення про відмову в роз'ясненні згаданої ухвали, об'єднана палата фактично знівелювала законодавчу заборону, а отже, і гарантію захисту прав учасників кримінального процесу, які вимагали проведення у розумні строки ефективного розслідування.
Окрема думка в справі №367/3068/17 судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Мазура М.В. полягає в наступному: як і більшість суддів об`єднаної палати, я вважаю, що на стадії досудового розслідування ухвали слідчого судді, в принципі, можуть бути роз`яснені в порядку ст. 380 КПК, але не всі з них, а лише ті, якими завершено відповідне судове провадження щодо розгляду того чи іншого питання, віднесеного до компетенції слідчого судді (наприклад, ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження, про надання дозволу на проведення певної слідчої дії тощо, а також скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора). При цьому не підлягають роз`ясненню ухвали слідчих суддів, що стосуються процедури підготовки та розгляду вказаних питань. … Так, ч. 1 ст. 380 КПК говорить про роз`яснення незрозумілого судового рішення «судом, який його ухвалив», не вказуючи, зокрема, на «слідчого суддю» як на суб`єкта уповноваженого розглядати це питання. Натомість специфічна вказівка, що міститься в ч. 4 ст. 380 КПК, щодо можливості не просто оскарження, а оскарження саме в апеляційному порядку a priori вказує на те, що це положення не може бути застосоване на стадіях апеляційного та касаційного розгляду, не дивлячись на те, що статті 418 і 441 КПК прямо і без будь-яких чітких застережень передбачають, що судові рішення судів відповідно апеляційної та касаційної інстанцій роз`яснюються в порядку, передбаченому ст. 380 КПК. … оскільки ухвала про роз`яснення судового рішення має похідний характер від останнього, то з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК у системному зв`язку з положеннями ст. 309 і ч. 4 ст. 380 КПК об`єднаній палаті слід було зробити висновок, що апеляційному оскарженню підлягають не всі ухвали слідчих суддів про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні, а лише ті, які стосуються роз`яснення ухвал слідчих суддів, що самі за змістом ст. 309 КПК можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Іншої точки зору дотримується суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Король В.В. чия окрема думка у цій справі містить наступні міркування. Засадничі ж положення, які складають зміст принципів верховенства права, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та обов`язковості судових рішень, змагальності сторін, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності та диспозитивності, вказують на необхідність тлумачення положення ч. 1 ст. 306 КПК «з урахуванням положень цієї глави» саме на користь забезпечення прав учасників кримінального провадження. І лише такий підхід буде відповідати спеціально-дозвільному типу правового регулювання, а саме базовому принципу - «заборонено все, що прямо не дозволено законом» або «дозволено лише те, що прямо передбачено законом», який поширює свій нормативний вплив на органи державної влади, їх посадових і службових осіб та створює суттєві обмеження у виборі цими суб`єктами допустимих варіантів своєї поведінки (дій та рішень). Враховуючи наведене, вважаю за доцільне зазначити у висновку щодо застосування ч. 1 ст. 306 та ч. 4 ст. 380 КПК, що ухвали слідчого судді про роз`яснення або відмову у роз`ясненні рішення підлягають самостійному оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином, залишається дискусійним питання щодо ухвал винесених в порядку, передбаченому главою 21 КПК «Негласні слідчі (розшукові) дії», тоді як перегляд в апеляційному порядку заяв про роз`яснення судового рішення у виді ухвали слідчого судді щодо всіх інших питань є прийнятним та має, за необхідності, застосовуватися задля максимального захисту прав сторін.
Текст постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі N 367/3068/17 (провадження N 51-8936кмо18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86035067
Тексти окремих думок цієї постанови http://reyestr.court.gov.ua/Review/86000715 , http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86035076, https://reyestr.court.gov.ua/Review/82542075
Текст ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. по справі №991/384/20, (провадження1-р/991/11/20). https://reyestr.court.gov.ua/Review/87211276